Ум-пом-пом,
Ум-пом-пом!
— Перестань! — суворо крикнув Косматий чоловічок. — Припини цей огидний шум!
Товстун сумно подивився на Косматого чоловічка й заговорив. Коли він говорив, музика все ще долинала з його горла, і здавалося, що мова супроводжує ноти. Він сказав, вірніше проспівав:
Не шум то, а музики звуки —
Гармонія і чистота, та не руки,
Легені мої — замість них