— Беру їх на себе, — сказав Лісоруб. — Ховайся за мене, я їм зараз покажу!
Він схопив свою недавно вигострену, як бритва, сокиру і, тільки-но ватажок зграї підскочив до нього, одним ударом відтяв йому голову.
Вовки набігали один за одним, і жодного з них не проминула грізна Лісорубова зброя. Сорок лютих вовків було в тій зграї, сорок разів змахнув Лісоруб сокирою — і зграї як не було.
Коли він перебив усіх нападників і сів на землю поряд зі Страшилом, той сказав: