Почувши, що від смерті його врятували польові миші, лякливий Лев зауважив:
— Я завжди вважав себе великим і грізним, а вийшло так, що квіти — подумати тільки, квіти! — мало не вбили мене, а якісь маленькі мишки врятували мені життя. Дивні речі трапляються в світі! Ну, гаразд, друзі, що ми робитимемо далі?
— Підемо шукати жовтий цегляний шлях, — відповіла Дороті, — а як знайдемо, то попрямуємо до Смарагдового Міста.
Коли Лев зовсім оговтався, друзі помандрували далі, з приємністю ступаючи по м’якій зеленій траві. Незабаром вони вийшли на жовтий цегляний шлях і завернули в бік Смарагдового Міста, столиці великого Оза.