— Наче я рвуся з вами їхати, — незворушно озвався Гаррі. — Я хочу про щось попросити...
Дядько Вернон підозріло глянув на нього.
— Третьокласникам у Гоґ... у моїй школі іноді дозволяють відвідувати одне село... — почав Гаррі.
— Ну? — буркнув дядько Вернон, знімаючи з гачка ключі від машини.
— Мені треба, щоб ви підписали бланк дозволу, — квапливо проказав Гаррі.
— А чого це я повинен робити? — вишкірився дядько Вернон.
— Ну... — мовив Гаррі, ретельно добираючи слова, — щоб тітоньці Мардж легше було повірити, ніби я ходжу в той... у святий Яктамйого...
— До Центру святого Брута для патологічно злочинних підлітків! — заревів дядько Вернон, і Гаррі з утіхою почув у його голосі панічні нотки.