— Звичайно! Мадам Помфрі миттю загоїть йому ту подряпину, — запевнив Гаррі, котрому шкільна лікарка заліковувала ще й не такі рани.
— Краще б це сталося не на першому ж уроці Геґріда, правда? — стурбовано мовив Рон. — Тепер Мелфой зробить з мухи слона і так йому напаскудить...
Сподіваючись побачити Геґріда, вони першими прийшли на вечерю до Великої зали. Але його там не було.
— Його ж не звільнили, правда? — Герміона навіть не торкалася до м'ясної запіканки.
— Хай тільки спробують, — сказав Рон, який теж нічого не їв.
Гаррі стежив за слизеринським столом. Декілька учнів на чолі з Кребом і Ґойлом збилися докупи й про щось змовлялися — очевидно складали свою версію пригоди.
— Принаймні, нудним цей перший шкільний день не назвеш, — похмуро пожартував Рон.
Після вечері вони подалися до своєї вітальні готувати домашнє завдання для професорки Макґонеґел. Але робота не йшла: вони ніяк не могли зосередитися і весь час визирали з вікна.