— Я хочу, — сказав Гаррі.
Ззаду хтось перелякано охнув.
— Ой, ні, Гаррі! Згадай чаїнки! — прошепотіли Парваті й Лаванда.
Але Гаррі мовби й не чув. Він переліз через загороду на пасовисько.
— Молодець, Гаррі! — заревів Геґрід. — Гадаю, ти си впораєш з Бакбиком.
Він відв'язав сірого гіпогрифа і зняв з нього нашийника. Учні затамували подих. Мелфой зловісно примружився.
— Тепер не квапся, Гаррі, — спокійно мовив Геґрід. — Дивися йому в очі, але не кліпай — гіпогрифи не довіряють тим, хто забагато кліпає...
Гарріні очі відразу засльозилися, але він не кліпав. Бакбик повернув свою велику гостродзьобу голову і втупився в Гаррі лютим оранжевим оком.