Герміона схопила портфель і гордо пішла геть.
Рон наморщив чоло.
— Що вона верзе? Вона ж на числомагії ще не була!
*
Приємно було по обіді вийти із замку. Після вчорашнього дощу небо було чисте й блідосіре, а волога травичка пружинила під ногами. Друзі прямували на свій перший урок з догляду за магічними істотами.
Рон і Герміона не розмовляли одне з одним. Гаррі мовчки крокував поруч. Похилою галявинкою вони наближалися до Геґрідової хатини на узліссі Забороненого лісу. Попереду замріли три до болю знайомі постаті, і Гаррі збагнув, що цей урок вони проведуть разом зі слизеринцями. Мелфой жваво про щось розповідав, а Креб з Ґойлом погигикували. Гаррі не мав сумніву щодо теми їхньої розмови.
Геґрід чекав учнів біля дверей своєї хижі. Він нетерпляче завмер у своєму плащі з кротячого хутра, а до ніг йому тулився пес Іклань.
— Рухайтеси! Рухайтеси! — підганяв він учнів. — Я маю для вас правдиву втіху! Буде файний урок! Усі вже тут? Тоді за мною!