— Я думав, тобі буде соромно, що якесь дівчисько, в чиїй родині навіть нема чарівників, випередить тебе в усіх іспитах, — урвав його містер Мелфой.
— Класно! — усміхнувся ледь чутно Гаррі, втішений, що побачив такого сердитого й розгубленого Драко.
— Тепер таке скрізь, — додав своїм масним голосом містер Борджин. — Чаклунська кров уже нічого й не варта.
— Тільки не для мене! — спалахнув містер Мелфой, роздимаючи ніздрі.
— Так, пане, і не для мене теж, — вклонився йому містер Борджин.
— У такому разі, мабуть, повернімося до мого списку, — промовив містер Мелфой. — Я трохи поспішаю, Борджине, маю сьогодні багато різних справ.
Вони почали торгуватися. Гаррі стурбовано стежив, як Драко все ближче підступає до його схованки, розглядаючи виставлені на продаж товари. Він зупинився біля довжелезної, скрученої кільцями мотузки, що належала катові, а тоді, дурнувато посміхаючись, прочитав напис біля розкішного опалового намиста: "Обережно: не чіпати! Закляте — позбавило життя уже дев'ятнадцятьох власників—маглів"'.
Драко відвернувся й побачив просто перед собою шафу. Підійшов, узявся за ручку…