— Він же ніколи не мандрував із порошком флу, — здогадався Рон. — Вибач, Гаррі, я й забув.
— Ніколи? — здивувався містер Візлі. — А як ти потрапив на алею Діаґон, де купував торік речі для школи?
— На метро…
— Справді? — захоплено вигукнув містер Візлі. — І там були екскалатори? А як вони…
— Артуре, не тепер, — урвала його місіс Візлі й заговорила до Гаррі: — Любий мій, мандрувати з порошком флу значно швидше, але ж, боже мій, якщо ти ніколи не вживав його раніше…
— Мамо, він упорається! — запевнив Фред. — Гаррі, спершу подивися на нас.
Він набрав із горщика дрібку блискучого порошку, підійшов до каміна і жбурнув порошок у вогонь.
Полум'я загуло, стало смарагдовозеленим і здійнялося вище від Фреда, який ступив у нього, вигукнув: "Алея Діаґон!" — і щез.