— Отой постріл, наче зі стартового пістолета під нашим...
— То не я, — рішуче заперечив Гаррі.
Тієї миті біля широкого бурякового обличчя дядька Вернона вигулькнуло худе кобиляче лице тітки Петунії. Вона кипіла гнівом.
— Чого ти шастав під нашим вікном?
— Так!.. Отож бо!.. Що ти робив під нашим вікном?
— Слухав новини, — чемно пояснив Гаррі. Тітка й дядько обмінялися обуреними поглядами.
— Слухав новини! Знову?
— Ну... новини щодня міняються, — сказав Гаррі.