— Втік? — Сіріус гірко всміхнувся й пригладив довгі розкуйовджені патли. — Бо ненавидів їх усіх: моїх батьків з їхньою манією чистокровності й переконанням, що рід Блеків мало не королівський... мого ідіотського брата, котрий у все це вірив... оце він.
Сіріус тицьнув пальцем в ім'я "Регулус Блек" біля самого підніжжя дерева. Після дати народження стояла дата смерті (років п'ятнадцять тому).
— Він був молодший, — сказав Сіріус, — однак значно кращий, нагадували мені постійно.
— Але він помер, — мовив Гаррі.
— Так, — підтвердив Сіріус. — Ідіот нещасний... прилучився до смертежерів.
— Та ти жартуєш!
— Гаррі, невже ти не бачиш по цьому будинку, до яких чаклунів належала моя родина? — роздратовано кинув Сіріус.
— А твої... твої батьки також були смертежерами?