Святого Мунґо. Він уже намагався трьох задушити, — повідомив Скрімджер. — Гадаю,
буде краще, якщо ми на певний час ізолюємо його від маґлівської громади.
— Я… але… з ним усе буде гаразд? — стурбовано запитав прем’єр-міністр.
Скрімджер, уже йдучи до каміна, лише знизав плечима.
— Це все, що я мав сказати. Триматиму вас у курсі справ, пане прем’єр-міністре…
Якщо не матиму змоги прибути особисто, то присилатиму Фаджа. Він погодився
залишитися на посаді радника.
Фадж спробував усміхнутись, але це було більше схоже на напад зубного болю.
Скрімджер уже нишпорив у кишені в пошуках таємничого порошку, від якого полум’я
робилося зелене.
Прем’єр-міністр якусь мить безнадійно дивився на цих двох, а тоді з нього
вирвалися слова, які він цілий вечір душив у собі.