негайно відповісти Слизорогові, він поспішив ковтнути, побагровів і почав
душитися.
— _Анапнео_, — Слизоріг спокійно спрямував на Белбі чарівну паличку, і горлянка
в того миттю прочистилася.
— Ні… не дуже часто, ні, — видихнув Белбі зі слізьми на очах.
— Ну, звичайно, насмілюся припустити, що йому ніколи, — запитливо дивився на
Белбі Слизоріг. — Навряд чи він винайшов би аконітове вовкозілля без серйозної
важкої праці!
— Мені здається… — додав Белбі, побоюючись кусати м’ясо, поки Слизоріг його
діймає. — Е-е… він з моїм татом у не дуже добрих стосунках, розумієте, тому я
мало що й знаю…
Він ще щось бурмотів, але Слизоріг лише холодно всміхнувся й повернувся до