І справді, коли він зайшов на кухню, там за столом сиділа Флер, жваво ділячись
планами щодо весілля з Біллом, тоді як місіс Візлі у явно кепському гуморі
пильнувала за горою брюссельської капусти, що сама себе чистила.
— …ми з Біллом майше вигішили мати лише двох дгужок, Джіні та Ґабгіель — така
солодка пагочка. Я думаю їх вигядити в блідо-золоті сукні… бо рошеві не
пасуватимуть Джіні до волосся…
— О, Гаррі! — зраділа місіс Візлі, уриваючи Флерин монолог. — Я саме хотіла
розповісти про заходи безпеки під час завтрашньої подорожі до Гоґвортсу. Нам
знову пришлють міністерські машини, а на вокзалі вже чекатимуть аврори…
— І Тонкс буде? — поцікавився Гаррі, вручаючи їй мантії для квідичу.
— Навряд. Артур казав, що її поставили на якесь інше місце.
— Вона занадто дає волью своїм потшуттям, та Т’онкс, — неуважно кинула Флер,