і треба вживати певних заходів.
— У стані війни? — нервово перепитав прем’єр-міністр. — Мабуть, це певне
перебільшення?
— Той-Кого-Не-Можна-Називати об’єднався зараз із тими своїми прибічниками, що в
січні повтікали з Азкабану, — заговорив дедалі швидше Фадж, крутячи свого
котелка так, що той перетворився на яскраво-зелену пляму. — Почавши діяти
відкрито, вони вдаються до руйнації й спустошення. Брокдейльський міст… це він
зробив, пане прем’єре, він погрожував масовими вбивствами маґлів, якщо я не
зійду з його дороги і…
— О, Господи, то це через вас повбивали людей, а я повинен відповідати за іржаву
оснастку, за роз’їдені шви, навіть не знаю, за що ще! — розлючено вигукнув
прем’єр-міністр.