гадаєш?
— Та не журися, Молі, всьо буде файно, — заспокоїв її Геґрід, розмахуючи
волохатою рукою завбільшки, як бак для сміття. Місіс Візлі це не зовсім
переконало, але вона врешті-решт погодилася й подріботіла з чоловіком і Джіні у
«Флоріш і Блотс», а Гаррі, Рон, Герміона й Геґрід вирушили до крамнички мадам
Малкін.
Гаррі помітив, що багато перехожих мали такий самий стурбований і тривожний
вигляд, як і місіс Візлі, і що ніхто тепер не зупинявся побалакати; покупці
трималися щільними групками, зосереджено купуючи тільки те, по що прийшли. Ніхто
не ходив по крамничках сам, без друзів.
— Для нас усіх там буде, либонь, затісно, — припустив Геґрід, зупиняючись біля
крамнички мадам Малкін і нахиляючись, щоб зазирнути у вікно. — Я си постою тут