Однак це правда — те, про що багато хто здогадався, — що Волдеморт посилав своїх
смертежерів викрасти пророцтво і що це пророцтво стосувалося тебе.
Тобто я не помиляюся, вважаючи, що ти нікому не казав, що знаєш зміст пророцтва?
— Ні, — підтвердив Гаррі.
— Мудре загалом рішення, — схвалив Дамблдор. — Хоча, мені здається, ти можеш
трохи послабити його незламність на користь пана Рональда Візлі та панни
Герміони Ґрейнджер. Так, — уточнив він, відповідаючи на здивований погляд Гаррі,
— я гадаю, що їм варто знати. Ти зробиш їм ведмежу послугу, якщо не поділишся
такою важливою для тебе інформацією.
— Я не хотів…
— …їх тривожити чи лякати? — докінчив за нього Дамблдор, позираючи на Гаррі
поверх окулярів, схожих на два півмісяці. — Чи, може, зізнатися, що ти й сам