роботу. А там ззаду… витягни шию й побачиш… це Ґвеноґа Джонс, капітанка «Гарпій
з Голігеду»… усі завжди дивуються, коли чують, що я з «Гарпіями» запанібрата, й
коли завгодно дістаю безкоштовні квитки!
Ця думка страшенно його підбадьорила.
— І всі ці люди знають, як вас знайти, щоб вам щось вислати? — запитав Гаррі,
який не міг зрозуміти, чому це смертежери досі не напали на слід Слизорога, якщо
він спокійно отримує кошики з солодощами, квитки на квідич та ще й приймає
відвідувачів, спраглих до його порад і коментарів.
Усмішка зникла зі Слизорогового обличчя ще швидше, ніж кров зі стін.
— Та звісно, що ні, — заперечив він, дивлячись на Гаррі. — Я ні з ким не
спілкуюся вже цілий рік.
Гаррі здалося, що сказані слова приголомшили й самого Слизорога; якусь мить він