І Гаррі побачив білу руку, що піднімає чарівну паличку, відчув напад Волдемортової лютої злості, побачив, як той виснажений старий корчиться в агонії...
- Гаррі?
Видіння зникло так само раптово, як і почалося. Гаррі дрижав у темряві, вчепившись у садову хвіртку, серце гупало, шрам поколював. Минув якийсь час, поки він усвідомив, що біля нього стоять Рон і Герміона.
- Гаррі, вертайся в дім, - прошепотіла Герміона. - Ти вже передумав нас покидати?
- Залишайся, старий, - Рон гупнув Гаррі по спині.
- Що з тобою? - зазирнула в обличчя Герміона. - У тебе жахливий вигляд!
- Кращий, мабуть, - тремтячим голосом відповів Гаррі, - ніж в Олівандера...
Коли він переповів їм побачене, Рон був приголомшений, а Герміону це теж страшенно налякало.