Цього разу з вихлопної труби мотоцикла вилетіла величезна сітка, однак смерте-жери були напоготові. Мало того, що вони вчасно ухилилися, але і той їхній напарник, котрий загальмував, щоб врятувати непритомного приятеля, вже їх наздогнав. Він вигулькнув з темряви, і ось вони вже втрьох переслідували мотоцикл, стріляючи по ньому закляттями.
- А цего їм буде достатньо, тримай си, Гаррі! - крикнув Геґрід, і Гаррі побачив, як він з усього розмаху гахнув рукою по фіалковій кнопці біля спідометра.
Почулося оглушливе ревіння, яке ні з чим не сплутаєш, з вихлопної труби вирвався струмінь розжареного до білого з голубим драконячого полум'я, а мотоцикл з жахливим металевим скреготом кулею рвонув уперед. Гаррі побачив, що смертежери зникли з виду, рятуючись від смертоносного вогню, та водночас відчув, як лиховісно захиталася коляска. Від шаленого прискорення затріщали, відриваючись, металеві шурупи, що з'єднували її з мотоциклом.
- Усьо файно, Гаррі! - ревів Геґрід, якого від перепаду швидкостей відкинуло аж на спину.
Мотоцикл тепер летів некерований, коляска несамовито крутилася в стрімких повітряних потоках.
- Я всьо зроблю, Гаррі, не журиси! - загорлав Геґрід і витяг з внутрішньої кишені куртки квітчасту рожеву парасольку.
- Геґріде! Ні! Дай я!
- РЕПАРО!