Він підбіг до Гаррі й обома руками стис його долоню.
- ...на все добре тобі. Сподіваюся зустрітися з тобою знову. Увесь чаклунський світ покладає на тебе свої надії.
- О, - зніяковів Гаррі, - добре. Дякую.
- Прощавай, Гаррі, - Гестія теж потисла йому руку. - Усі наші думки будуть з тобою.
- Сподіваюся, все буде гаразд, - сказав Гаррі, зиркнувши на тітку Петунію й Дадлі.
- О, я певний, що ми ще станемо найкращими друзяками, - бадьоро відповів Діґл, помахав капелюхом і вийшов з вітальні.
Гестія подалася за ним.
Дадлі обережно вивільнився з материних обіймів і підійшов до Гаррі, що ледве стримав бажання налякати його чарами. Дадлі простяг гладку рожеву долоню.