- Чи це не той, що побачив Ґрима й через добу помер? - запитала Герміона.
- Так, він під старість став трохи дивакуватий, - підтвердив Джордж.
- Та перед тим, як шизонутися, він був душею кожного товариства, - додав Фред. - Видудлить, бувало, цілу пляшку вогневіскі, вискочить на танцмайданчик, задере мантію й починає витягати букети квітів з...
- О, так, бачу, веселун був хоч куди, - пирхнула Герміона, а Гаррі аж падав зі сміху.
- Але чогось ні разу не був жонатий, - додав Рон.
- Ти мене дивуєш, - зіронізувала Герміона.
Вони так весело реготали, що не помітили запізнілого гостя, чорнявого юнака з великим гачкуватим носом і густими чорними бровами, доки той не простяг Ронові своє запрошення і не сказав з прикутим до Герміони поглядом:
- Ті дужо гарна.