Односельці похмуро перезирнулися.
Я завжди підозрював, що з ним щось не те! — пробурмотів якийсь чоловік біля шинквасу.
— Це війна на нього так вплинула, якщо хочете знати, — втрутився шинкар.
— Чи ж я не казала тобі, Дот, що не хотіла б потрапити Френкові під гарячу руку? Казала, чи ні? — схвильовано вигукнула жінка в кутку.
— Жахнючий тип! — запопадливо підтвердила Дот. — Пам'ятаю, ще як він був малим дитям...
До ранку вже мало хто в Малому Генґелтоні й сумнівався, що Редлів убив Френк Брайс.
А в сусідньому містечку Великий Генґелтон, у темному й брудному поліційному відділку Френк уперто повторював, знову й знову, що він ні в чому не винний, але в день смерті Редлів бачив біля їхнього будинку незнайомого підлітка — чорнявого й блідого. Більше ніхто в селі того підлітка не бачив, тож поліція була впевнена, що Френк його просто вигадав.
І от, коли Френкове становище видавалося вже безнадійним, надійшов лікарський висновок про тіла Редлів, який змінив геть усе.